Відповідно до прийнятого 17 лютого 1954 Закону про державний прапор, герб і гімн, щит герба ділиться на поля, пофарбовані в кольори національного прапора. Сніп жита, розташований в червоному полі, символізує сільське господарство країни, родючість її грунтів, багатство народу й національну єдність Венесуели, а його 20 колоссів відповідають числу штатів. У жовтому полі розташовано зброя (меч, шабля і три списи) і два національних прапора, пов'язаних гілкою лавра та нагадують про славні перемоги у визвольній боротьбі й про досягнення незалежності. У підставі, в темно-синьому полі білий кінь, що скаче по безкрайніх просторах (по одній версії - це дикий кінь, по інший - особистий кінь), уособлює свободу.

Над щитом - два схрещених рогу достатку, вивергають багатство, представляють природні багатства Венесуели і її процвітання. Щит обрамляють оливкова і пальмова гілки, перев'язані стрічкою в кольори національного прапора (жовтий - багатство нації, синій - океан, що відокремлює Венесуелу від Іспанії, яскраво-червоний - кров і хоробрість народу). Золотими літерами на синій смузі нанесені такі слова:

«19 квітня 1810 - Незалежність. 20 лютого 1859 - Федерація. Республіка Венесуела».

У березні 2006 року Національна асамблея схвалила проект Уго Чавеса щодо зміни національних прапора і герба. На новому гербі кінь біжить з опущеною головою в інший бік; за словами президента, думку про реформу герба йому вселила його дочка Росінес, якій здавалося, що кінь озирається назад. Критики Чавеса пов'язують розворот геральдичного коня з «лівими» політичними поглядами президента. Зі суворо геральдичної точки зору, раніше кінь рухався вліво, а після змін став бігти праворуч.

Також до гербу були додані мачете (символ селянського руху під час боротьби за незалежність) і лук зі стрілами, що позначає корінні народи Венесуели, учасники опору іспанським колонізаторів.